О – це не сон…і зовсім- не омана… Це серпень сяє зорями вночі… І рясні роси з соняхом, так манять… І квітка- ,,ружа”…ніжні ,,паничі”. Ця-
Категорія: Іванова (Подпорінова) Тетяна
 |
Тетяна Іванова (Подпорінова) народилася 25 лютого 1961 року в селі Андріївка Роменського району Сумської області. Її поезії є у соціальних мережах. Вірші поетеси пронизані любов’ю до України-неньки, природи рідного краю, близьких їй людей. |
Лелеки
Зі збірки об’єднання “Обрії”: “Краю рідного чисті джерела”. Надворі вечоріло… й недалеко… На дереві… обабіч… край села… Крильми змахнули стомлені лелеки. Гніздо шукала пара молода.
Мені наснилась доленька моя
Мені наснилась доленька моя, Як наяву вона зі мною говорила: ,,Як любая живеш? Все бачу я. Для тебе в Бога щастя я просила”. О Доле,
Христос Рождається! Славімо його!
В святий благословенний вечір Свершилось диво, поміж див… Дорослим людям і малечі: Дай Боже щастя в кожен дім! Яскрава зірка з неба впала, Велику радість
Іванова (Подпорінова) Тетяна
Тетяна Михайлівна Іванова (Подпорінова) народилася 25 лютого 1961 року в селі Андріївка Роменського району Сумської області в сім’ї колгоспників. Член літературного об’єднання «Обрії». Друкувалася в
Ода Ромену
Древнє місто Ромен… Славне місто моє, сивочоле, Ти радієш цвітінню садів І червоним калиновим ґронам. Тут величнії церкви стоять, Сяють сяйвом святим в піднебессі. Над
ТАРАС ШЕВЧЕНКО І МОЯ АНДРІЇВКА
Дорогами, якими б я не йшла, Але одну я завжди пам’ятаю – Ту, де маленькою матуся сповила, Родину, дім і соловейка в гаю. Тетяна Іванова
Тобі, наш Кобзарю!
Встань, Кобзарю, подивися, На вільну Вкраїну. Ти ж за неї так молився В лихую годину. Скільки років незалежна, Та правди немає… Іде війна нескінченна –
