Ще не встигли загоїтися криваві рани Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 р.р., як на порозі нашої милої України знову з’явився ворог… Саме слово війна,
Позначка: Любов
ВИБИРАЙ
Спомин Понюхай, як пахне лоза Та дощ із великих краплин. Гуляє по небу гроза Над хмарами з чорних хустин. На серці чи біль, чи то
Квадратне кохання
Спокійно Лежиш, біжиш чи просто ходиш – Минає час без вороття. Загубиш щось або знаходиш. Не будь наївним, як дитя. У розпачах – жадоба й
Стосунки
Змія Чому кажу коханню «ні»? Бо світ зацикливсь на брехні. У неймовірних силах зрад, Що виструнчились на парад. Я ж пам’ятаю ті часи – В
Стоїть німим докором мертва хата
Стоїть німим докором мертва хата, Пустими вікнами зорить на білий світ. Вона, здається, хоче розказати Про тих, кого давно пропав вже слід. Про тих, кого
Минають дні…
Минають дні… Минають дні, минають ночі… Опале листя шелестить. У сні твої я бачу очі. І уявляю лиш на мить Тебе з собою поруч, мамо.
Кохана дівчина
Люба дівчино-красуне, Сонце, ластівко, кицюню, Ніжна, лагідна, вродлива І, як хвилька, говірлива. Все біжиш, біжиш, співаєш, Небо й зорі розважаєш. Світ в тобі цвіте, буяє,
МОЄ СЛОВО
ВКРАЇНСЬКА МОВА Вкраїнська мова розмаїта Іде до нас через віки, Барвиста, чиста, соковита, Як струмінь чистої ріки. Найбільше це добро народу, Вона з любистку та
ЩАСТЯ – ЖИТЬ
ПРОЛЕТІЛИ РОКИ Не буду рахувать свої роки. Вони так швидко в мене пролетіли Отак, як жовті восени листки, На дереві весни вже не зустріли. Та
ПРОСТИ
Та я сама, зовсім сама край неба Іду, іду… Прошу тебе — не треба, Не видавай самоті моє горе. Я по життю іду — безмежне
Не теряйте матерей
Не теряйте матерей, Отложите все дела. Приезжайте поскорей, Пока мать еще жива. Одинокая она, В доме тускло свет горит. Ждёт, печалится сама, И в сердечке
Вновь на сносях весенняя земля
Вновь на сносях весенняя земля, Сырая, топкая , лелеющая семя. Все веселей галдит воронье племя И клейкой почкой пахнут тополя. И, ах, какие снятся ночью