Сон душі

ВИБИРАЙ

Спомин

Понюхай, як пахне лоза
Та дощ із великих краплин.
Гуляє по небу гроза
Над хмарами з чорних хустин.
На серці чи біль, чи то щем.
Згадав про берізку й ставок.
Не змити кохання дощем,
Хоч би й до кісток ти промок.

Роки

Відлітають, як лелеки,
В небуття нові роки.
З того, що було далеким,
Відривають сторінки.
Ні про себе, ні про когось
Ми не дбаємо, на жаль.
Це і є наша убогість,
Що в серця несе печаль.
Що було – не повернути.
Не згасить сердечний щем,
Бо нездатні інших чути.
Про своє лише товчем.

ВИБИРАЙ

Самотня ніч була без тебе…
Думки – як водоверть ріки.
Невже це щастя впало з неба?
Чи, може, горе навпаки?
Куди ж мене поверне доля?
До пекла чи в солодкий рай?
Тут ні до чого моя воля…
Це ти вже, сонце, вибирай.

Залиште відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *