Мій Ромен – герць племен, дзвін стремен, блиск імен… Снить Сула у легендах-лілеях, і каштани та клени незгірше знамен майорять у роменських алеях. Тут життя
Позначка: Любов
Ромен
Когда то здесь кипел народный гнев, Бунтарские не раз гремели речи. Здесь, честь и славу гетману воспев, Преподносили в храмах Богу свечи. В одно смешался
Людмила Ромен
(до ювілею 28.01.2019 р.) Пре-ЛЮД-І-Я-МИ привітальними переповнена, пре-МИЛО, прийми подруги поздоровлення! Прекрасна, пресонячна, прешанована пані! Позвольте приязно-поклінно привітати поетесу, посестру, подругу, побажати поетичного поруху-пориву, промінного
Ромене мій!
Ромене мій! – найперший подих, слово, перші кроки, Де січень снігом, цвітом-болем вибілив мій шлях. Крізь біль той паростком любові проростали роки, Струмків життя жертовного
Відлунює Ромен
Ромен хіба не родич Рима? Д. Білоус О вічність Риму! – а з віків відлунює Ромен… Дикоцвітінням сонм Богів злітує долю. Чому ж серця очужені,
Жінка-берегиня: від гармонії в сім’ї – до гармонії у світі
В активі Федерації жінок «За мир у всьому світі» впевнені, що жінки відіграють фундаментальну та особливу роль у створенні гармонії та миру на всіх рівнях
До друзів у столицю
І знову я збираюся в столицю, Там мої друзі щирі, як рідня! Кортить на славний Київ подивиться, Хвилююся в чеканні я щодня. Там уже рідна
Освідчення місту
Ромен, Ромен, вкраїнське диво-місто, Сьогодні ти – в душевному теплі. Убравсь в осіннє золото й намисто, Й таких, як ти, нема більш на землі! О
Лелека
ЛЕЛЕКА На мить крилом закривши сонце, Піймавши вітряний потік, Кружляв селом, шукав віконце Лелека, що злетів торік. Запам’ятав своє гніздечко Та краєвид, що навкруги, Коли
Є у кожного пристань своя
Є у кожного пристань своя І своя незабутня стежина На планеті великій Земля – Там, де батьківська рідна хатина. В мій чарівний і древній Ромен,
Люблю куточок раю на землі
Люблю куточок раю на землі – Оту хатину, де тепер живу. Нехай мої хороми і малі, Та тут радію їжі на столі І тут я
Роменський край
Роменський край співучий і родючий, Наш край один – такого вже нема… І люди в нас привітні й працьовиті, І волю любим більше за життя