Я його уночі сам створив,
Коли Місяць за хмарами спав.
Я лежав, землю-матінку рив
І по краю її розгортав.
У думках моїх ширився світ:
Круті схили, поля і лани,
Бо прожити ще треба, як слід,
Щоб пишалися потім сини.
Нагорнув я пологі горби,
Для набоїв теж нішу зберіг.
Вибрав місце я для боротьби
Серед степу та пильних доріг.
Заспівали ранкові пташки.
Краплі поту прорізали лоб.
Ніч не спав. Автомат не лишив.
Влаштував я передній окоп.
3 серпня 2018 р.