Одгуляв свайбовий день Филимон, наразі. Ліг з дружиною в постель, Увесь у повазі. Наче справжній джентльмен, Там, мерсі, пардоньте, Каву в ліжко, як бармен, Глянути
Мітки: Андрій Будаков
Не вгодити
Для чого людям борода? Чому із пики пре щетина? У когось виросте густа Та ще й колюча, мов шипшина. У іншого вона рідка, Як павутиння
Чоловічі сни
Я міцно спав, і уві сні У карти грав, пиячив, Скакав по полю на коні, Бив ворога добряче. Потужно м’язи розминав – Жінки всі шаленіли.
Ми не вони
Ой, як гарно б ми жили Якби не оті ВОНИ. Через них уся біда, Що аж злоба заїда. Покосилась наша хата Бо у них морда
Мрія
Я мрію описати пори року. Як золото вкриває восени Зелене листя, наче ненароком, А потім десь зникає, як ті сни. Як сніг летить, як крутить
Пілотам 299 бригади тактичної авіації
Я небо бачив не з Землі. Я Землю бачив з сині неба. Ставало солодко мені. І щастя більшого не треба. Пірнаю вгору я, і вниз.
