Ця ніч була кошмарна і тривожна, Летіли дрони хмарами вночі. Натягнута у тілі жила кожна, В молитві всі, без світла, при свічі. Молились Богу трепетно
Позначка: росія – країна-терорист
А я жила, а я цвіла, і гарна, і п’янка
Подвійний акро-рондель А я жила, а я цвіла! Цвіла! Я для народів злагоди бажала! Жаліла всіх, любила, шанувала! Ич, горе сталось! Ворога знайшла… Лихий і
Шахеди. Ніч. Прощаю і люблю…
Шахеди. Ніч. Прощаю і люблю… Я – дух у дусі найсвітліших містик. Хоч світло , мов столітнє інтерв’ю, раз пО раз мре в найцікавішім місці,
О величавий, древній мій Ромене!
Диптих ронделів 1. Стала я твоїм іменням, голосом, Річкою, що зветься днесь – Малий Ромен. Збіглися ромашки до твоїх знамен, День лоскоче Сонце житнім колосом.
Мамо, привіт
Мамо, привіт, я вже…дома,- Крізь сльози були ці слова. -Далека дорога і втома, І радість, й печаль обійма. Привіт, моя ненька, я вдома На рідній
Німецько-радянська війна
22 червня – ДЕНЬ СКОРБОТИ і ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ. Сучасна стадія фашизму – рашизм. Навіть у цей час росія нанесла авіабомбові, ракетні
Три роки незламності та героїзму у війні!
СВІТЛО у ТЕМРЯВІ (ВІРШЕЛА) Першого дня, на світанку, важко було вірити, що це – всерйоз, хоча навколо чулиця вибухи і горіли будинки, автомобіли, магазини… Другого
Прокльони у війні
Квадроптих І-а частина: На полі чорнім, де палає й тінь, горить земля від крику і проклять. Серед зірок розсипаних камінь, ніхто не зміг провину приховать.
Розстріляна весна
В моїм житті – розстріляна весна, її стрічаю з тугою в душі, бо віроломно вдерлася війна – руйнує все і знищує вона на тій землі,
Соломка Євгеній Анатолійович
Соломка Євгеній Анатолійович народився 18 грудня 1981 року у м. Ромни Сумської обл., у родині робітників. Навчався в Роменській ЗОШ №7. Дитинство Євгенія пройшло у
Оповита кров’ю воля…
Вклоняюсь доземно померлим солдатам, Що нас захищаючи рвалися в бій. Вклоняюсь доземно всім хлопцям, дівчатам, Що втратили безліч нездійснених мрій. Стаю на коліна я перед
Мрійлива осінь забере тумани
Мрійлива осінь забере тумани, Розстеле килим, вишитий дощем, Осіннє листя кине під ногами, На серці зрання буде тільки щем. Прозорість неба більше не побачиш, Бо