Що це? Гуркоче грім у хмарі грозовій?
Ні! Це летять снаряди по моїй землі!
Це рідну Україну вже на шмаття рвуть.
Там хлопці молодії кров гарячу ллють.
І плачуть матері у тиші без синів.
Й ростуть сини та доньки без своїх батьків.
Щасливії дружини – вже вдови назавжди…
О Боже, Україну спаси Ти від вражди!
О Боже, зупини це, це горе припини!
Спаси тих бідних хлопців – вони чиїсь сини.
Ну годі, годі ниви вже кров’ю поливать.
Скажи, Всевишній, слово, що досить убивать!
Яви Ти свою волю, чи якось пригрози,
Щоб все це припинилось, щоб грім – лише з грози!
І ми всі будем вдячні, навколішки впадем,
Помолимось за мирний, без пострілів, той день.
