Вперед… в минуле… Чи мені здалося? Вперед… в минуле… Дійсність ця гірка… Ми мріяли про райдужне майбутнє, А нас спіткала доля нелегка… Колись, ми й
Позначка: біда
Люблю це фото
Люблю це фото. Ужгород осінній: лускою брук, а далі – в’ється Уж. От і кав’ярня: два кружальця піни… а може, просто тиша наших душ. Її
Поцілунок
Новела Людмила і Руслан народилися близнюками. Жила родина у невеликому селі, яке називали просто хутір. Батьки все життя працювали у місцевому господарстів: він – їздовим,
Я вертаюся
Зачинитись…Ридати ридма.. Утамовувать крик з руки… …А крізь вечора драну ринву просотались, течуть зірки і згасають в сухій скорботі сновидіннями сивих лип, на тремтливій найвищій
До Тараса
ДО ТАРАСА Ой, Тарасе! Ой, Тарасе! Устань, подивися, Чи про таку Україну Ти Богу молився? Про заплакану, нещасну Нашу Україну, Що за мить перетворилась На
Над блакитним Чорним морем
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ “Не вміли будувати власної держави, опинились в чужих руках”. Леонід Полтава Читаючи повість Леоніда Полтави “Над блакитним Чорним морем”, особливо перші сторінки, я
На Чернечій горі
Стоїть велично на горі Чернечій Тарас, і хмуриться його чоло. Сутуляться в зажурі з криці плечі: Чому таке занедбане село? Суворо дивиться на нас з
Зі спогадів мого діда Сербіна Леоніда Никифоровича (1903-1987)
Коли 22 червня 1941 року вибухнула Велика Вітчизняна війна,Роменський райвійськкомат зразу не призвав мене в армію, оскільки я знаходився там на обліку у званні військтехніка
ПРАПОР УКРАЇНИ
Україна Україна – велика й могутня. Україна – свята й самобутня. Потопає у травах і квітах, Ще й Тарасові зна заповіти. Тут є люди і
ВІДГОЛОСКИ
Розсипалась росою по траві Сльоза уже минулого сторіччя, Здається, що і край мій овдовів І вже не має власного обличчя. Блукаючи у травах у гірких,
ОСТАННЯ ЗУСТРІЧ
ОСТАННЯ ЗУСТРІЧ Зустрілись два брати, в похилому віці. Не бачились більше, як десять років. Слабенькі такі, мов підстрелені птиці, Хвороби дошкулюють з різних боків. Зустрілись
Допомога роменців фронтові у роки Другої світової війни
Під час відступу німецькі окупанти висадили в повітря два парових млини, електростанцію, залізничний вокзал, паровозне і вагонне депо, махоркову фабрику, складські приміщення колишнього торгового ряду,
