Стоїть велично на горі Чернечій Тарас, і хмуриться його чоло. Сутуляться в зажурі з криці плечі: Чому таке занедбане село? Суворо дивиться на нас з
Мітки: біда
Зі спогадів мого діда Сербіна Леоніда Никифоровича (1903-1987)
Коли 22 червня 1941 року вибухнула Велика Вітчизняна війна,Роменський райвійськкомат зразу не призвав мене в армію, оскільки я знаходився там на обліку у званні військтехніка
ПРАПОР УКРАЇНИ
Україна Україна – велика й могутня. Україна – свята й самобутня. Потопає у травах і квітах, Ще й Тарасові зна заповіти. Тут є люди і
ВІДГОЛОСКИ
Розсипалась росою по траві Сльоза уже минулого сторіччя, Здається, що і край мій овдовів І вже не має власного обличчя. Блукаючи у травах у гірких,
ОСТАННЯ ЗУСТРІЧ
ОСТАННЯ ЗУСТРІЧ Зустрілись два брати, в похилому віці. Не бачились більше, як десять років. Слабенькі такі, мов підстрелені птиці, Хвороби дошкулюють з різних боків. Зустрілись
Допомога роменців фронтові у роки Другої світової війни
Під час відступу німецькі окупанти висадили в повітря два парових млини, електростанцію, залізничний вокзал, паровозне і вагонне депо, махоркову фабрику, складські приміщення колишнього торгового ряду,
