Буває час що мимоволі викликає В чуйній душі захоплений подив, Це вечоровий час, коли собою угортає Древній Ромен до неозорих обріїв. Залиштеся опісля Ілліна, душею
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Буває час що мимоволі викликає В чуйній душі захоплений подив, Це вечоровий час, коли собою угортає Древній Ромен до неозорих обріїв. Залиштеся опісля Ілліна, душею
Його земля пригнічена зростила, Вселила мужність у своє дитя, З великим, добрим серцем відпустила На чужину, до кращого життя. Чи ж знала ти – летіли
Дана робота була представлена на літературно-мистецький конкурс учнівської молоді „РОДЕ НАШ КРАСНИЙ”. Леонід Едуардович Пархомович (Єнсен, Полтава) народився 18 серпня 1921 року в селі Вовківці
Доброго дня, шановні герої! Пише вам звичайнісінька дівчина-підліток п’ятнадцяти років, душа якої чуйно ставиться довсіх трагедій рідного краю. Минуле нашого народутрагічне й героїчне, сповнене яскравих
Тихо, мов зачаїлось якесь лихо. Не вловить саме чуйне вухо Якихось звуків навкруги. Тихо. Ніхто не йшов ніде й не їхав, Не плямкав, не сякав,
Я багато що не знаю, а що знаю – те й моє. Руки в небо простягаю, в них я силу відчуваю, Наче крила в мене
Ось і зима, погода невтішна. Ладу нема і це вже не смішно. Ранковий шум, я з ним прокидаюсь. Початок дум, до справ повертаюсь. Молюся Богу
Можно и в Питер бежать от судьбы. Но я привык , тут мне теплее, Связан с тобою, город Ромны. Ведь хорошо там, где нас нету.
Осінь, як молодиця перед гостями, щедро розсипає кольорову палітру. Змахнувши з кленів та лип золотаво-жовті накидки, розіслала їх по стежках- доріжках. У дворах попід хатами
Так веселей лошадка бей копытом, Я прилетел домой как ангел во плоти. Моя душа расстроена, разбита, Но жизни путь обязан я пройти. Эх! Наливай, маманя,
Ой у небі синім журавлі летіли, Два білих журавлі крилонька втомили, Крилонька втомили та й стали кружляти, Місце для спочину на землі шукати. Кружляли, літали,
Я не покину рідний край, Де зелен степ, де сині очі, Де соловейко опівночі, Розбудить у душі розмай. У молоді роки гарячі, Ходив я у