Полтава Леонід

Леонідові Полтаві

Його земля пригнічена зростила,
Вселила мужність у своє дитя,
З великим, добрим серцем відпустила
На чужину, до кращого життя.
Чи ж знала ти – летіли без зупину
Сюди думки, бажання та слова.
Пливло життя „за мурами Берліну”…
Спливало… Та слава навіки жива!
У Вовківцях стоїть старий будинок,
Який був свідком багатьох подій.
Зросла тут обдарована людина,
І зараз ми складаєм шану їй…
Аліна Приліпко,
9 клас

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *