Я вкотре бачив сни – далекі й невагомі,
Фрактальні кадри, скопійовані колись.
Радів дощу, який потрапив знов за комір,
А погляд впертий біг щосили догори.
Рукав Чумацький владно застеляв терени,
Змарнілим шлейфом у майбутнє заглядав.
Вібрують стіни від проникнення сирени
І час спиняє плин – невпевнена хода
Діодних стрілок, щось не так у цьому світі,
Нахабним збоєм розмережились чуття…
Я вкотре бачив сни – подекуди розмиті,
Щоб скласти те, що не складалось до пуття.
14:22, 18.02.2024 рік.