Лише чотири букви в цьому слові, Та зміст його в усі часи святий, Це слово, мов картина веселкова, Її орнамент спрагло-золотий. У слові цім століття
Позначка: віра в Бога
Душа поета
Весна Любо серцю стане-сонечко засвітить, Марево весняне щастя тобі мітить. В синім піднебессі журавлі курличуть – На життєвім плесі долю тобі зичать. За весною літо
Роменщина у час окупації – продовження
3 березня 1942 року каральним загоном в селі Талалаївка була заарештована група радянських активістів. Увечері того ж дня під час їх конвоювання до міста Ромни
Засіваночка (щедрівка)
Я з Новим Роком Вас вітаю, З Різдвом вітаю, з Василем, Зі щирим серцем Вам бажаю, Сто років жити ясним днем. Нехай Вам Сонце завжди
Пора домой
Желанная мелодия Восторжествуй душа, открой свой идеал! Найди мелодию блаженства, Чтоб алчный разум ритм узнал, Вкушал плод истин совершенства. Еще вчера был путь, нелегок и
Мне нравится встречать рассвет
Уже я не умею… Уже я не умею равнодушно жить И не научился скорость превышать. Хочу подаренною жизнью дорожить; Люблю свободно мыслить и дышать. Мне
Святодуховскому храму посвящается
Стоит над старинной Сулою, В Ромнах Святодуховский храм, И словно зарницей святою, Он улыбается нам. Идут к нему люди с поклоном, Чтоб встретиться с Богом
НЕ МОЯ ВОЛЯ, ТВОЯ ДА БУДЕТ
НЕ МОЯ ВОЛЯ, ТВОЯ ДА БУДЕТ Когда нам кажется, что мы готовы на любую жертву, но кроме той, которая нужна Ему*, Мы всеми силами души
МОЙ ГОРОД ВСЕГДА МОЛОДОЙ
МОЙ ГОРОД ВСЕГДА МОЛОДОЙ Есть место у слияния двух рек. Давно обжил то место человек. Сначала тихо, незаметно жил, Потом в том месте крепость заложил.
Земля свята Роменська, славімо її
Краю мій Роменський, батьківський мій краю, Я тобою тішусь, а себе караю. Чи за те, що довго світом я блукала І тобі віддала я нікчемно
ЧАРІВНА БАГАТОВІКОВА ІСТОРІЯ АРХІТЕКТУРИ СТАРОДАВНЬОГО МІСТА РОМЕН
Ромни належать до групи найважливіших історичних міст України, заснованих в давньоруський період. Тут збереглося городище Монастирище, що дало назву цілій археологічній культурі (Роменська культура). Протягом
Із вірою по життю
Коли в нашого сусіда, маленького сухенького дідуся, який щоранку з двома ціпками просувався черепашачими кроками до хвіртки, запитували, як здоров’я, він бадьоро відповідав: «На всі
