Борис Грінченко укладає словник української мови. «Нет этой мовы, да и быть не может, Не может быть», – із мракобісся чуть. Зловісний погляд, дихання вороже,
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Борис Грінченко укладає словник української мови. «Нет этой мовы, да и быть не может, Не может быть», – із мракобісся чуть. Зловісний погляд, дихання вороже,
Богданові Островському, бандуристу, який тримає вулик на балконі будинку поблизу Володимирської гірки у Києві. Думки його хвилюють щочасу Про людську долю, про свою країну, Щоб невимовну
*** Зима холодным ветром дышит, Душа слезой дождя полна. Во мраке мечется она- Ответы на сомненья ищет. *** С любовью ненависть одна По силе чувств
Вечностью дышит божественный свет Древней Полярной звезды. Холод, пронзающий тысячи лет Дремлющей тайной мечты. Свет путеводный потерянных душ, Радости призрачный дым Ровен, спокоен, прозрачен, могуч
Народилася в 1987 р. Навчається в СумДУ. Продовжує займатися поетичною творчістю. *** Є в світі прекрасні люди, Що світять із висоти, Зустрінеш – і душу
Храм Думка пульсує. Руйнується храм, Рушаться стіни, колони, карниз… Думка пульсує. Не вижити нам, Падаєм, падаєм, падаєм вниз… Руїна в тиші, дикість і спокій, Рожевий
(продолжение, начало в №2 (14)/ 2007) 3 глава Том настолько был рад за то, что подарил котенка, что еле сдерживал эмоции. Ему совсем не было
Зачем пустые обещанья? Мне вовсе не нужно твое молчанье- Мне очень горьки наши расставанья. Ты для меня, как сонное признанье, Признанье в том, что все
Самотній дуб одвіковічний, І чорний ворон кряче там: Таврує голосом своїм, той сум повічний, Що дуб колись побачив сам. І кожна гілочка зітхнула, Як доля
Присвячую моїй матусі Курличуть в небі журавлі, Від берегів давно відчалили вже кораблі А над порожньою колискою старенька Мандрує в снах зі мною ненька… Пробач
БЛАГАЯ ВЕСТЬ Несказанная радость! Весть благая ! Архангел Гавриил Марию Деву возвестил. И Дух Святой сошёл, и Приснодеву посетил. И силою Всевышней осенил, рождение Святое
Время – в пространстве. Пространство – во времени. Бьют беспощадно по темени. Сосут под ложечкой. Жмут немножечко. Тянут под мышками. Давят делишками. Ползают змеями. Только