Лист Калнишевського

Віта Пронь

Народилася в 1987 р. Навчається в СумДУ. Продовжує займатися поетичною творчістю.

***
Є в світі прекрасні люди,
Що світять із висоти,
Зустрінеш – і душу збудить,
Погляне – проміниш ти.
Якась надзвичайна сила
У їхнім єстві живе.
Говорять – беруть на крила,
Будують життя нове.
Їх мудрість непереборна,
Як сила кореня-зела.
І відступа година чорна
Від мого краю і села.

***
Туга
З тобою, краю, світ облітаю,
Заради тебе все подолаю…
До Сули лечу з Соловків
Вже багато віків…
Моя дорога – моя Вітчизна,
На батьківщині – козацька тризна,
Життя, мій люду, таке шалене,
Як в Україні живеш без мене?

***
Нащадкам
Із давнини тече жива ріка,
Ніщо безслідно в світі не зника.
З людського праху дух майбутній
сходить,
У забуття ніщо не переходить,
А все, що штучне, довго не живе,
Народ будує майбуття нове.
Є віковічна пам’ять – храми і хрести.
У корінь треба, не в гілля рости,
Щоб між людей пощезли звірі
На тлі пігмейства і зневіри,
До світла щоб стелилась путь,
Нам карбувати правди суть!

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *