УКРАЇНА Україно моя, рідний краю! Я інакшого, справді, не маю. Україно, співуча і мила, Де взялася у тебе та сила, Щоб роками цвісти і співати?
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
УКРАЇНА Україно моя, рідний краю! Я інакшого, справді, не маю. Україно, співуча і мила, Де взялася у тебе та сила, Щоб роками цвісти і співати?
Дорога, дорожка, дорога моя… Отцу Михаилу посвящается. Дорога, дорожка, Дорога моя! Далекие страны, Родные края! Верстою встречали, Манили меня, И горькой, и сладкой Печалью звеня.
Я за всіх простих людей прошу, молю… Я за всіх простих людей прошу, молю: Хай світле небо буде в нашому краю, Хай ясне сонце осяває
Моя Голінка Лежить на кручах ріднеє село. Внизу Сула блакитні води понесла. В садках із вишень та із яблунь все воно. Я тут родилася, я
Вершки суспільства – Добридень, пане! В мене є питання: Як влаштувати доньку у житті? У неї є освіта і бажання, Але без стажу міст цей
Коли стигнуть хліба і зірки швидко падають з неба, І сокирками квітне безмежна небесна блакить, Я звертаю думками, моя рідна Вкраїно, до тебе, Бо тобою
МОЄМУ МІСТУ Тебе подарувала мені юність, Коли я ще дівчиськом їхала сюди. Вдихала я зелену твою свіжість. І тут вже залишилась назавжди. А ти подарував
Небо, крила,cонця край Чорнобровая дівчина І веселий водограй, І Карпат зелених гомін, І трембіти голоси, І церковні передзвони, Яблуневії сади. І Дніпра високі кручі, Верболози
Таланты В Украине возросли Лучшие таланты. Праздник в душу принесли Песни, музыканты. Удивляют силачи, Волевые акробаты; Торжествуют трюкачи Мастерством своим крылатым. Всех искусством восхищают –
Заклик Вкраїнці мої, не корітесь ви злові, Яка б не лягала під ноги нам путь, Візьміть у похід моє мужнєє слово, Як воїни-соколи зброю беруть.
Веснянка На образи молитись я не стану, У мене вже давно свій оберіг. У кожного в житті є сонце – мама, Одна, що дарувала цілий
МОЯ УКРАЇНО! Обкидаю поглядом довкола, Із вікна вагонного – і дивно: Здається, що раніш ніколи Не бачила тебе такою, Україно. Ранкові роси мерехтять на травах,