Дитячий малюнок Рідний край.

Народила мене мати в цій землі…

Моя Голінка

Лежить на кручах ріднеє село.
Внизу Сула блакитні води понесла.
В садках із вишень та із яблунь все воно.
Я тут родилася, я тут колись жила.
Приспів:
Моя Голінка мене радісно стрічає,
Коли вертаю я до неї з далини.
Моя Голінка, за тобою я скучаю,
Куди б мене мої стежки не завели.

Круті Поренджі, старий клуб і рідна школа.
І три сосни, що стали в ряд, мов три струни.
І вчителі, яких нема, але ніколи
Ми не забудем, як учили нас вони.
Приспів.
Ось те обійстя, де стояла рідна хата.
І чорнобривці попід тином там цвіли.
Згадаю я, як проводжали батько й мати
У світ широкий нас осінньої пори.
Приспів.

Два рідні села

Два села в моїй душі переплелись:
Отут живу, а там родилась я колись.
Ой два села,
Як два крила.
Я п’ю наснагу із святого джерела.

Отам ставали босі ноги в моріжку,
А тут пізнала я любов свою терпку.
Ой юність там,
А тут життя.
І вже назад ніяк немає вороття.

Духмяним трунком пахне зорана рілля,
Коли весна ступає кроком на поля.
Цвітуть садки,
Хрущі гудуть.
У рідних селах посівні роботи йдуть.

Щирі люди проживають там і тут.
Люблять землю, Україну, славлять труд.
Ви є любов,
Моя весна,
І моя пісня, що від серця проросла.

Народила мене мати в цій землі…

Народила мене мати в цій землі,
Хліб навчала поважати на столі,
Працьовиті руки щиро шанувать,
На поталу рідну землю не давать.
Приспів:
Українка я, і це моя земля.
І куди б же мене доля не вела,
Пам’ятаю я той край, де народилась,
Де дощем весняним у дитинстві вмилась,
Де під сонцем ясним коси заплела.

Полонили мене луки і гаї,
Що ховались під туманами в імлі.
Це вони наснаги й сил мені дають.
І до щастя через них у мене путь.
Приспів.
О великий, сильний Боже, поможи!
Україну нашу рідну збережи!
Від війни мій рідний край оберігай.
Мир і злагоду землі вкраїнській дай.
Приспів.

Залиште відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *