Геть злодіїв від влади!

Народні обранці

Вершки суспільства

– Добридень, пане!
В мене є питання:
Як влаштувати доньку у житті?
У неї є освіта і бажання,
Але без стажу міст цей не пройти.

– Приходьте завтра,
В мене є турботи,
Сьогодні Вам поради я не дам,
Оце взяли таку у світі моду:
Ходити по чиновницьких хатах…

Приходжу завтра,
Сам собі не вірю
Про те, що вдасться
Впоратись в біді.

– Добридень, пане,
Дайте хоч надію!
Приходьте завтра,
Може, відповім.

Узяв гостинець, з вірою у диво,
Бо «завтраків» наївся досхочу.

– Добридень, пане!
Може, ви б пустили?
А я за це торбинку Вам вручу.

– Заходьте, пане!
Довго так чекали…
Пробачте, просто справ ну цілий міх.
Я дякую, що в гості завітали,
Тепер давайте знімемо мій гріх:
У Вас донька’,
У неї є освіта,
А в нас роботи більше за усіх,
Ось лист від мене,
Всі чиїсь ми діти, –
Сказав, за спиною тримаючи батіг.
– Моєму батьку низько Ви вклоніться,
Він в кабінеті номер сім сидить,
Скажіть, що лист від мене, не баріться!
Він Вам підкаже, що тепер робить.

Пішов до батька, кланяючись низько:
– Добридень, пане! Я з листом до Вас.
– Приходьте завтра!

Знову все спочатку…
Беру гостинець в торбу про запас.
І знову вийшло!
Радісно стрічають,
Саджають так ласкаво на стілець,
Допомагають, чаю наливають…
Коли вже ж цирку станеться капець?

Ви думали кінець?
Не все так просто.
У мене лист в наступний кабінет,
І знов спочатку…
Залишились кошти
Собі придбати справжній кулемет,
Щоб постріляти жадібність і зверхність.
Невже у вас в душі нема жалю,
Щоб серце навернути на відвертість.
Прокиньтесь, люди! Чуєте? Молю!

Магнати паперового зухвальства,
І підписів володарі лихі,
Триває ера вашого нахабства,
До сліз людських ви намертво глухі.
Прислухайтесь до совісті призивів!
Служителі народу ви чи ні?
Забули світло праведних поривів,
Людську надію душите в пітьмі.

Народні обранці

Ми обирали з вірою у серці,
З надією у зраненій душі,
Тримаючи лиш дріб’язок у жменьці,
Їмо обіцянок горілі куліші.
Де ж ваша правда, вірна і натхненна?
Навіщо в Раду з вилами прийшли?
Усі слова, усі слова даремні…
Чому діла проходу не знайшли?

Законів море і одна їм шана:
Вершити суд над праведним життям.
А в ваших виступах отрута і омана.
Не сходяться вони з людським буттям.

Ваш заробіток вищий за діяння,
За зміни в тексті грошики летять.
Та ще й які?! Справжнісіньке знущання –
Які авто під Радою стоять?!

Ви – обранці народу, а не боги!
Один закон на небі й на землі:
Нести добро від Господа святого!
Покайтеся, надій людських сини!

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *