Я за всіх простих людей прошу, молю…
Я за всіх простих людей прошу, молю:
Хай світле небо буде в нашому краю,
Хай ясне сонце осяває мирний світ,
Вкраїнець руському нехай пошле привіт.
Ми друзі, друзі! Нам нема чого ділить.
Давайте в мирі, як сусіди, будем жить.
Давайте думати про Землю, про Добро.
І щоб незгод між нами більше не було!
А ми і мову, і язик – все розумієм.
Ми працювати і дружити разом вмієм.
Як два брати, ми можем в злагоді прожити.
Любов’ю, миром треба завжди дорожити.
Хто два народи шле на бойню по житах,
Хіба дістане слави й щастя у віках?
Та його й діти, й власні внуки прокленуть,
Бо й на собі вони відчують людську лють.
Бо людське горе й їхню душу пропече.
Ніхто від кари Бога зверху не втече!
Тому хай думають: ніж війни починать –
На благо людства треба править, царювать.
Коли іде війна – музи мовчать.
Чи може, мов навіжені, кричать!
Кричать: спиніться, бойню припиніть!
І від війни Вкраїну нашу відверніть!
Свята Україна
Отак, Україно, була ти багата.
Та знала правителя – хама і ката.
Тихенько бідніла. Розкрали неситі.
Пішла попід тином підмоги просити.
Невже, моя нене, тебе роздеруть,
І з награбованим геть утечуть?
Невже навіть назви не буде на світі,
Й тебе не побачим в вишневому цвіті?
Кого ж тоді будем ми вірно любити,
За кого молитись і Бога просити?
Прошу: залишайся велика, єдина.
Бо як нам без тебе, свята Україно?!
Моїм друзям-учителям
Мої шановні друзі-вчителі,
Вклоняюсь низько вам до самої землі
За те, що ви дітей моїх учили,
За те, що ви добро мені робили.
Хай вас обходять горе і жалі.
Приспів:
І біля дошки в класі вічно ви прописані.
Вам завжди вчить уроки долею написано.
Екзамен вам щодня складать доводиться.
Для учнів тепле слово в вас знаходиться.
Учительська дорога не проста.
Несете з честю ви свого хреста.
Несете гордо ви почесну ношу.
Не оступіться, я про це вас прошу.
Створіть Людину з чистого листа.