МОЄМУ МІСТУ
Тебе подарувала мені юність,
Коли я ще дівчиськом їхала сюди.
Вдихала я зелену твою свіжість.
І тут вже залишилась назавжди.
А ти подарував мені кохання,
І долю тут зустріла я свою.
Були тут сльози, радощі, прощання,
Але підтримку відчувала я твою.
Коли ж іду зеленим я бульваром,
То бачу я каштанів ніжний цвіт.
А ще, коли троянди всі розквітнуть, –
Весь квітне і буяє світ.
Тепер уже ти – рідне моє місто,
Де прожила я майже все життя,
Красиве і квітуче ти , всім звісно,
І вже назад мені немає вороття.
Тут діти народилися у мене
Ти – Батьківщина їхня назавжди,
І рідним став для мене ти, Ромене,
І всі стежки мене ведуть сюди.
РІДНА МОВА
Красива, мелодійна і так звична
Російська мова в побут наш прийшла.
Вона чарівна, ніжна і музична,
Любов і шану в кожного знайшла.
Але у кожного своя повинна бути
Та рідна мова, мамині пісні.
Які з дитинства звикли чути,
Які лунали у дитячім сні.
Тебе зростила ненька-Україна,
Дала життя, навчання, почуття.
Яка не є, вона – твоя родина.
Її не можна кинуть в забуття.
На цій землі родився ти і виріс,
Тож поважай історію й народ,
Який багато горя виніс,
Страждань багато, гніту і турбот.
Щоб Україна вільною ставала,
Щасливо жити всім нам щоб було,
Потрібно щоби слово не вмирало,
Щоби, як маків цвіт, воно цвіло.
Прислухайся уважно- ти почуєш,
В цій мові шум і клекіт рідних гір,
Спів солов’я і голос материнський,
Немає кращої у світі цім повір!