Одні вважають, що Життя це – гра. А інші – що не гра це, а – Життя. Не ті, не ті не знають до пуття.
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Одні вважають, що Життя це – гра. А інші – що не гра це, а – Життя. Не ті, не ті не знають до пуття.
Відрубали дереволови У ялини вершок – до пліч. І гілки, мов гігантські сови, Змахом крил проклинають ніч… Мовчазніють берези і клени – очевидці сумної біди,
Допоки я жива – допоки світло бачу. Я всім скажу: ” Люблю”. І всіх за все пробачу. Допоки я жива, добро все роздарую. До серця
Не оставляйте на «потом» дела, Что можно без проблем решить сегодня… Метель в душе чтоб след не замела, Когда крылом коснётся «непогода». . Не оставляйте
Город заснежен, Лёгкий морозец, Кружатся снежинки В небе ночном, Прохожие лишь Одинокие ходят, Редких машин Проезжающих шум. Иней январский Деревья украсил, Свет фонарей Им волшебность
Потворність зневір’я породжує смуту, Занепад традицій знекровлює рід. Ніхто не знаходить оспівану руту, Вона зовсім поруч, видніється брід. Та річка бурхлива людського страждання, Де замість
Міністерство культури та інформаційної політики України затвердило перелік читання книг дорослими, юнацтвом і дітьми, які будуть придбані для поповнення бібліотечних фондів у 2020 році. Список
Щось не спиться в цю ніч… А за вікнами – осінь… Вітер злісно зриває листочки вночі. Небо темне… і вдень десь поділася просинь, Холоднючі періщать
Минає все, — як це от речення й наступне. Дощем прошито звичні тротуари. Останнє яблуко не за горами гупне, і перший сніг завіє надто рано.
Відкрите звернення академіка УАОІ Петра Харченка до керівників держав, Генерального секретаря ООН, очільників світових конфесій, Виконавчої Ради ІЛГА (ILGA), Норвезького Нобелівського Комітету Високоповажне панство! Я звертаюся до Вас із приводу надзвичайно важливої
Вкладаю я слова в хореї, ямби, А то і в інші розміри вірша́. Ще із весни цвітуть твої троянди, Моя троянда – літо заверша. .
У серпні в мене тикали всі пальцем, Бо я один був жовтим на вербі. Зелене листя визнало незванцем І жив я сам собі, на самоті.