Валентина Донецька

Валентина Донецька. Автобіографія.

Одні вважають, що Життя це – гра. А інші – що не гра це, а – Життя. Не ті, не ті не знають до пуття. Я змалечку була така собі – цікава: Народилася в родині військового лікаря і вчительки історії в Ромнах 13 вересня 1951 року. Дитина, наче як дитина, та всЕ ж, Зростала з почуттям “недітським”: – за “базаром” стеж… Як сім’я військового.., одна дислокація змінювалася на іншу, даруючи мені враження за враженнями. Сама собі була і “Доктор Айболит”, і “Мойдодыр”. То ж рано зрозуміла – “сліпий сліпому не поводир”. Закінчивши в 1968 році першу Роменську середню школу, подалася до Києва, де здобула освіту економіста. Повернулася до рідного Ромену. Як і годиться, замала сім’ю і двох синів. Та ДОЛЯ змінила плани. 1976-1979рр. віддала військовій службі в групі радянських військ в Німеччині. А потім, повернувшись на батьківщину, до 2001 року працювала спеціалістом в Роменській міській прокуратурі, звідки і пішла на заслужений відпочинок. Перший свій твір написала, навчаючись у 9 класі. То був вірш “Романтика”, надрукований в Роменській міськрайонній газеті “Комуністичним шляхом”, нині “Вісті Роменщини”. В 2003 році моїми віршами зацікавився головний редактор науково-практичного журналу “Винахідник України” академік Петро Андрійович Харченко. Деякі з них були надруковані в цьому журналі (“Кармічні борги”, “Омана”, “Мамі”, “Когда в саду цвет сирень”). В 2004 році прийняла участь в конкурсі “Струни душі”, організаторами якого виступили Міністерство праці та соціального захисту України, редакція журналу “Соціальний захист”, у якому було надруковано вірш “Кого зігріє осінь”. З 2006 року постійно друкуюся в літературно-історичному альманахі “Ромен” (головний редактор Віктор Іванович Клейніх). З того ж часу періодично друкувалася в Роменській районній газеті “Вісті Роменщини” та в Роменській газеті “Тандем-прес”. В 2007 році за вагомий вклад у розвиток і пропаганду літературно-історичного альманаху “Відродження Роменщини” та з нагоди 10-річного ювілею альманаху, нагороджена грамотою виконавчого комітету Роменської міської ради. 8 вересня 2007р.нагороджена Дипломом – переможець літературного конкурсу, присвяченого 70-річчю з часу відкриття на Роменщині нафтового родовища Лівобережної України. В 2009 році нагороджена грамотою виконавчого комітету Роменської міської ради “за активну життєву позицію, ініціативність, участь у громадській діяльності та з нагоди Міжнародного дня людей похилого віку і Дня ветерана”. 6 листопада 2009 року провела творчий вечір, де звучали поезія, пісні і романси на мої слова, про що викладено було в інтернеті журналісткою Тетяною Івасин. Сьогодні ж, маючи геть посивілі скроні, життєві зАпити оригінально-скромні.., часом погоджуюся, часом – ні… Не треба тут великого “ума”. І за “базаром” стежити потреби вже нема. Маю намір видати перший том своїх творів, чим зараз і займаюся.

Один коментар

  1. – Куди не кинеш оком,
    Люди… Люди… Люди…
    – І всі святі?!
    – Та, де там! Хто з них без гріха… Я теж одна із них, якимось боком.
    Спитай мене, чим вирізняюсь?
    Дак відповіді я тобі й не дам.
    Бо – особистості своїй вклоняюсь;
    Терпінню, витримці, годам.
    В. Донецька

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *