Живу, не гнусь, поляризуюсь, Людським життям електризуюсь, Бо не втечеш від полюсів. Критичних мінусів, плюсів. Життя іде, і струм іде, З ним не розлучишся ніде.
Позначка: роздуми
День життя
Із-за хмар на колісниці в’їжджає день, Везе вантаж турбот впливових. Чекає люд нових пісень І перемін приємних, нових. День нас будить помахом крила, Космічну мить
Мені подобається
Мені подобається світ І все, що в ньому розцвітає. Думок окрилений політ, Який красу життя гортає. Мені подобається звук Пісень душі із ласкою, І веселий
ПО ДУШЕ ЕСИ И ТЕЛО
Пожелтел вишнёвый лист, опала слива. Я сегодня, чем богатый? Чем счастливый? Сколько был не одиноким, одиноким сколько был. Но всегда любил свободу. Жизнь по-своему любил.
У КАЖДОГО СВОЯ ВИНА
У каждого своя вина, Свой мир, свой плен, своя война. Свои печали, радости, заботы, Своя усталость после работы. Свои понятия о жизни И о служении
БЛАЖЕННОГО УМА БЛАЖЕННАЯ МЕЧТА
Барометр стал на «переменно». Придёт, я верю, непременно И в нашу с вами глушь Ни – «буря», ни – «большая сушь». Поток живой. Родник. Ему
СЕРЦЕ НА ДОЛОНІ
Сучасні поетеси та поети – новітні Прометеї-диваки. До Бога вже добралися ракети, у схеми повдягалися віки. Обтягнута Земля залізним дротом, птахи залізні угорі гудуть. Були
ОТЧЕГО?
ОТЧЕГО? Кто мне скажет, отчего так одиночество люблю я? И не верю ни словам и ни страстным поцелуям. Отчего туман и дождь или снежную метель
ВІЄ СНОМ МОГИЛ
Вірш М. Конопницької «Три шляхи» у перекладі А. Колтоновського. От убогих хат Три пути лежат – Три пути на долю и недолю: На одном пути