Плєвако Владиславу Віталійовичу з нагоди прийняття присяги в Кадетському училищі 10 ве-ресня 2011 року. Був час: за хвіртку Мама провела Й на весь життєвий час
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Плєвако Владиславу Віталійовичу з нагоди прийняття присяги в Кадетському училищі 10 ве-ресня 2011 року. Був час: за хвіртку Мама провела Й на весь життєвий час
Зимовий етюд Блукає тиша заметами, Мороз їй панчішки сплів… Зима! Завірюх срібне плетиво, Самотня сповідь років… На вікнах пейзаж узорами, Спішать вишивані дні… І марять
Налитий дощами у полі, Мов сонця ясний промінець, Він проситься вже до стодоли – Колосся барвистий вінець. На зорі ясні надивившись, Побачивши чудо-дива, Стоїть він
Веснянка На образи молитись я не стану, У мене вже давно свій оберіг. У кожного в житті є сонце – мама, Одна, що дарувала цілий
МОЯ УКРАЇНО! Обкидаю поглядом довкола, Із вікна вагонного – і дивно: Здається, що раніш ніколи Не бачила тебе такою, Україно. Ранкові роси мерехтять на травах,
Твій погляд Твій погляд, сумний і печальний, Зловила я на собі. Свій, ніжний й прощальний, Подарувала тобі. Погляд лиш твій – іскринка, Разом з моїм
Я ніколи не був малоросом Я ніколи не був малоросом І в холодній чужій далині Золотим, перезрілим колоссям Україно, ти снилась мені. І куди б
Заметіль Закапелками Ромену Серебриться заметіль. У фаті, як наречена, Стеле милому постіль. Скрізь білесенькі подушки Напрочуд, як пух, м’які Вид січневої пирушки… І думки –
Дніпро нахмуривсь… Дніпро нахмуривсь, брови – кручі, Шумить і піниться, як віл реве. Довкола нього діти сучі Суспільство вибудовують нове. Жива природа – кладовище, Для
І хай нелегка ти, учительська ниво, І труд твій оплачений хай несповна, Та є в тебе, вчителю, те найдорожче, Чого у професіях інших нема. Лиш
ВСТАНУ Я РАНЕСЕНЬКО Встану я ранесенько, Піду до води, Знаю, моя доленько, Там чекаєш ти. У воді освяченій Викупаюсь я. Дасть Бог, і очиститься Грішная
Віра Кузьмівна Заїка народилася в 1939 році в сімї колгоспників у селі Вільшана Недригайлівського району Сумської області. Після закінчення місцевої середньої школи навчалася в Сумському