Я небо бачив не з Землі. Я Землю бачив з сині неба. Ставало солодко мені. І щастя більшого не треба. Пірнаю вгору я, і вниз.
Позначка: чоловіча логіка
Божий Постулат
Батьки навчали нас ще з давнини: Постукай. І тобі відчинять двері. Можливо що прийшов і не туди, Але завжди запросять до вечері. І я, керуючись
Знову ввійшла в мої мрії любов
Знову ввійшла в мої мрії любов, Знову плекаю надії. Шлях я далекий до тебе пройшов, Ти моя пісня і мрії. А моє серце у грудях
Небо
Багато разів я Не щиро кохав. Шукаючи музу, На сайтах писав. Та небо дарує Лиш гарних людей. Воно так цілує, Що грім із грудей. Воно
Турченко Вячеслав Михайлович
Народився у 1960 році в селі Олексіївка Роменського району Сумської області. Батьки – педагоги. Українець. У 1978 р. закінчив школу та поступив до Одеського Вищого
Ви просто уявіть
Ви просто уявіть, що є планети, Де все інакше, іншії світи. Там навпаки читаються газети, Кохання в тому рейсі не знайти. А може я вже
Нам не потрібно більше думати
Коли кохають нас – тікаємо. Коли кохаєм ми – страждаємо. Серця людей все розбиваємо, Але ніколи не згадаємо. Нам не потрібно більше думати, Всі почуття
Порожнеча в душі – голомоза зима
Порожнеча в душі – голомоза зима, Та, напрочуд, надія підтримує спокій. Лине серце постійно кудись вище хмар, Обіймає простори безмежно широкі. Колисанку співає, мов мантру
Не в цьому житті…
Не в цьому житті заспівають птахи, Про щиру любов і поєднані душі. А в цьому житті, наш згорілий архів, Зникатиме мовчки в самотності гущі. Не
Любов’ю увінчаний
На відкриття реставрованого в бронзі пам’ятника Шевченкові в Ромні 20 лютого 1982 року Ці барви сонця українські І многолюддя – в щедрі дні!.. Немов на
Визнаний часом
Відомі люди Ромен… Хто вони? Це ті, що жили в Ромнах і зробили внесок у розвиток міста, розбудови його майбутнього. Одним із таких людей був
Земля
ЗЕМЛЯ О земле наша, яблуко Адама, Живеш давно ти з черв’яком гріха. І жнеш рясні трагедії і драми, Бездумних воєн кров не висиха. Прозорий пульс