Життя – бумеранг, споконвіку так люди казали, Ніщо не зникає безслідно, не йде в небуття. Комусь досить дня, а комусь і століття замало, Щоб мріяти
Позначка: чоловіча логіка
Звуки шаманського бубна
Чуєш, як б’ються у закутках серця таємних Звуки шаманського бубна, занурюють в транс? Чемно вітається день між прелюдій буремних, Зайве закреслить в чернетках, з’являючись враз.
Хочу лето!
Стихотворения – как птицы. На рассвете, испив нектара утренней росы, Умытый солнцем, воздух серебрится! После бессонницы от счастья до слезы – Всего полшага. Щебетом и
Глухий кут
Ти занесена в серце, мов вірус троянський, Не позбутись так легко, хоч що не роби. Потерпає душа від безглуздя розв’язки У катівнях постійних знервованих битв.
Час від часу з тобою не разом
Час від часу з тобою не разом, Наше кохання – це сльози та рани. Вмить забуваємо всі образи, Я знову тобі дарую тюльпани. Про тебе
Пілотам 299 бригади тактичної авіації
Я небо бачив не з Землі. Я Землю бачив з сині неба. Ставало солодко мені. І щастя більшого не треба. Пірнаю вгору я, і вниз.