А так було добре стрічати цілунком світанки,
І в ковдру закутавшись знов, обійматися вдвох.
Тепло твоїх рук, ми стікали в любов до останку,
У серце заходило щастя, у посмішку – Бог.
Мурахи по тілу, тихеньке зізнання на вушко,
Здіймалися вгору з тобою, пірнали униз…
Нам добре було, розгорталися в сяянні слушно
Акорди душі, підкидаючи в марення хмиз.
Вогні розстелялися звабним і щедрим роздоллям,
І дихання часте в тремтіння вкладало жагу.
Пишалася дійством на небі розчулена доля,
Зростаючи поряд із нами, від доторків губ.
15:02, 18.04.2021 рік.
Зображення: https://franyk.com