Цвіте жасмин у срібній тишині,
І поїть ніч солодким ароматом,
І місяць ніжно світиться в вікні,
Мов тихий спогад, в давньому стакато.
Цвіте жасмин – і дихає земля,
Шовковий вітер листям колихає,
І серце знову вірить у дива,
І щастя тихо душу огортає.
Цвіте жасмин – мов білий ніжний сніг,
Розсипав квіти в сутінках прозорих,
І мрії сходять, як весняний гріх…
У спраглих днях, у тінях вечорових.
Цвіте жасмин… і світ стає ясний,
Немов у казці, де любов не гасне,
І кожен подих – ніжно-чарівний,
Яка ж це мить – безмежна і прекрасна.