Мале коло ронделів

110 річниці з дня народження Йосипа Дудки присвячується…
А легковій пряде ронделі,
поки засне в траві густій.*
1.
Ронделя явлення нам Дудківським рядком
Широкий Яр світивсь ще пів століття тому.
Молився духові Укра́їни святому,
Світ усміхався Сонцем, праведним зелом.
У плюскіт хвилечки вслухавсь під бережком,
Осанну виспівав лілей сріблястих сонму.
Ронделя явлення нам Дудківським рядком
Широкий Яр світивсь ще пів століття тому.
Сплавляв життя поет малесеньким човном,
На плесі тихому Сули лягла оскома –
Не зорі на плече – випробування стома…
Прописував Бог істини його веслом –
Ронделя явлення нам Дудківським рядком.
2.
Я дерево Правди.
Народ я могучий!
Широкий Яр світивсь ще пів століття тому –
На березі Сули хати – односторонньо,
Мов паслись в зелені гаїв – дзвеніли тронки,
Над вечір сходились господарям додому.
Тут мали все, щоб раювать життю сільському:
Творити вільно, дихать вільно на осонні.
Широкий Яр світивсь ще пів століття тому –
На березі Сули хати – односторонньо.
Прийшли совєти – Україна впала в кому,
На рідну материнську мову – заборона.
На Правди дереві душа – пташам у кроні.
– Та дух народу не зламать в мені нікому!
Широкий Яр світивсь ще пів століття тому…
3.
На березі Сули хати – односторонньо,
Вервечкою – спивали неба синяву.
Тут скіф колись натягував злу тятиву.
Горбами оброслась земля – кургани сонні.
Не раз сю тишу снів поет в собі пригорне,
Воскреснуть лиця убієнних наяву.
На березі Сули хати – односторонньо,
Вервечкою – спивали неба синяву.
А Дудка вірші тут творив – народу стогін,
Слова, як краплі крові, падали в траву.
«Затятий націоналіст» – його назвуть…
Біда косила. Та лишився безборонний
На березі Сули. Хати – односторонньо.
4.
Вервечкою – спивали неба синяву
Птахи очима віршів світлого поета,
Яких страждань, біди зазнав опісля злету.
Життя вштовхнули у російську куряву.
Та корінь роду мав міцний, а не пливун**.
Мовчав. Удавано крутив їх піруети…
Вервечкою – спивали неба синяву
Птахи очима віршів світлого поета.
На стежку виштовхали злісну і криву, –
Не зрікся України й після півнів третіх.
І досі в небі видно світлий слід комети.
Барвінку Яром чуть веселу перезву –
Вервечкою – спивали неба синяву…
5.
Ластівки молоді над отавами
шугонуть… всім вітрам напролом!..
І озвуться до мене октавами,
дивні знаки посіють крилом.***
Птахи очима віршів світлого поета
Плекають невмирущі краю виднокруг –
Дібров зелених, запашний квітучий луг.
В любові долі сповідавсь. Любив відверто.
Він – українець! І не мав у цім секрету.
Під владу не стеливсь, їй не метав ікру.
Птахи очима віршів світлого поета
Плекають невмирущі краю виднокруг.
Його життя – ріка в лататті білих плетив.
І попри звинувачення і біль наруг,
Він тішився – зелений гай – надійний друг,
Як дух землі. Розговорили силуети
Птахи очима віршів світлого поета…
6.
Може, й справді в автографах ластівки
нам шукати буття таїну…
Плекають невмирущі краю виднокруг
Щедрівок-ластівок автографи крилаті,
Й слова проявляються світлі і хрещаті
Виводить Сонце нас на неба вічний пруг.
Нам душі переорює поетів плуг,
І засів сходить – Україні гімн – кантата.
Плекають невмирущі краю виднокруг
Щедрівок-ластівок автографи крилаті.
Журавка над Сулою, над обійстям: кру…
Заплівся Яр барвінком синьо. Дощ крапатий,
Немов душа його безвинна – винувата.
Москва століттями веде смертельну гру.
Плекають невмирущі краю виднокруг.
7.
Щедрівок-ластівок автографи крилаті,–
Ронделя явлення нам Дудківським рядком,
Лілеї срібної пісенним сповитком
Плекав свій дух, щоб дубом стать міцним, крислатим.
Був землелюбом. Та попав в Німецькі шахти,
У «чорнім списку» ганьблений разом з Даньком.
Щедрівок-ластівок автографи крилаті,–
Ронделя явлення нам Дудківським рядком.
«Собори душ»**** його дзвенять щодень віватно,
«Дороги поклик» – сина вірного псалом
Вкраїні рідній. Вірші ті його – огром!
Де кожне слово тайне здатне воскресати,
Щедрівок-ластівок автографи крилаті…
06.05 – 07.05. 2025
* Всі епіграфи взяті з поезій Йосипа Дудки.
** Пливун – перенасичені водою розпушені, дрібнозернисті породи (піски, суглинки тощо), здатні розпливатися, рухатися.
*** Рядки епіграфа узяті з вірша Й. Дудки «Автографи ластівки».
**** «Собори душ», «Поклик дороги» – назви збірок Й. Дудки.