Людмила Ромен

На ювілей Вячеславу Турченку

18.10.2020 Admin Поезія, Ромен Людмила, Турченко Вячеслав One comment

Славку, друже, вітаю! Ти славний моряче, Вірних друзів тобі і козацької вдачі! Ти дожив до такої поважної дати – Ювілей би з ріднею, в гурті

Душі і вітру суголосся

10.10.2020 Admin Поезія, Ромен Людмила Leave a comment

Душі і вітру СУголосся, Бринить, звучить в дощинці осінь. Глухим – каштан СУрдопереклад Розмахує гіллям. Сквер. Смеркло. І ліхтарі в сріблястих СУкнях Навшпиньки легко йдуть

А що як ми – останні українці?

14.03.2020 Admin Поезія, Ромен Людмила Leave a comment

«А що як я останній українець?» В. Осипчук А що як ми – останні українці? А що як України вже й нема?.. Сама з собою.

Герою Небесної сотні Олексію БРАТУШЦІ* , присвячується

Слава Героям!

20.02.2020 Admin Поезія, Ромен Людмила Leave a comment

Перші смерті на Майдані… Сумчанину, Герою Небесної сотні Олексію БРАТУШЦІ* , присвячується І скільки вас в борні розбилось об граніти, І скільки вас сконало серед

Стрітення. Чекаю…

15.02.2020 Admin Поезія, Ромен Людмила Leave a comment

Я жду. Прийдеш? Крильми обхопиш стан мій – сад? – Я відігріюсь. Я заквітну знов любов’ю, І кожне листячко прошелестить тобою. Ти прийдеш?.. Перезимували я

На холод

19.01.2020 Admin Поезія, Ромен Людмила Leave a comment

поезія авторського жанру злЮби * * * НА ХОЛОД ХОЛОД-НІМ (однім) асфальті паперу мачинки (були колись інки!) слів про ростають у Час оживе о! живе!

Її сила – у слові

11.06.2019 Admin Єфремова Валентина, Публіцистика Leave a comment

…Боюся підло, не жертовно жити. Хатину скраю ставить не візьмусь! Сонцепоклонниця – колоссям житнім Засіять душі хочу і пітьму. Людмила Ромен Коли приходиш на творчий

11.06.2019 Admin Карпенко Надія, Публіцистика Leave a comment

(до ювілею 28.01.2019 р.) Пре-ЛЮД-І-Я-МИ привітальними переповнена, пре-МИЛО, прийми подруги поздоровлення! Прекрасна, пресонячна, прешанована пані! Позвольте приязно-поклінно привітати поетесу, посестру, подругу, побажати поетичного поруху-пориву, промінного

Ромене мій!

11.06.2019 Admin Поезія, Ромен Людмила Leave a comment

Ромене мій! – найперший подих, слово, перші кроки, Де січень снігом, цвітом-болем вибілив мій шлях. Крізь біль той паростком любові проростали роки, Струмків життя жертовного

Вічно квітни, Ромен!

11.06.2019 Admin Поезія, Ромен Людмила Leave a comment

ВІЧНО КВІТНИ, РОМЕН! (Пісня) Здрастуй рідна земле, мій Ромене, Славний край – кобзарський, край-поет. Живить серце мудрість предковічна, Волі дух і слави із легенд. Приспів: