Забутий вірш

У сороки зима на два боки,
Добрі вісті несуть її крильця.
А у тебе були білі щоки
І коса, наче яра пшениця…

Пам’ятаю сказала тоді-то,
На гніздечко, кивнувши сороче:
«Ти для мене зима, а не літо,
Хай сорока до тебе скрегоче»…

Вже коса твоя біла, як зими,
І життя одиноко прожито.
А в сороки хороші новини –
Душу гріє любов, а не літо.