Густий туман розсіявся до ранку,
багряні роси впали на траву,
холодний промінь зблиснув десь на ґанку
і заховався в неба кіптяву.
.
Світанки вкотре з болем зустрічаю
бо у війні давно уже живу…
Рашист нікчемний в шмаття роздирає
мою Державу – рідну й вікову.
.
Не радують останніх днів події,
бо Україна – у вогні війни.
Лиш у душі десь теплиться надія,
що переможуть воїни-сини.
.
Та на сьогодні – ще багряні роси
густим туманом падають в траву…
