Один лишь шаг – и мы уже чужие. Умолкли телефонные звонки… И планы у тебя совсем другие, Перечишь сердцу чувствам вопреки. . Разрушить отношенья –

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Один лишь шаг – и мы уже чужие. Умолкли телефонные звонки… И планы у тебя совсем другие, Перечишь сердцу чувствам вопреки. . Разрушить отношенья –
Ты увидишь меня, Улыбнёшься игриво. И ценя каждый день Проживаешь красиво. На улыбку смотрю И от счастья безумный Для тебя я пою, В голове ветер
Ти занесена в серце, мов вірус троянський, Не позбутись так легко, хоч що не роби. Потерпає душа від безглуздя розв’язки У катівнях постійних знервованих битв.
То вверх, то вниз несут меня качели. Кружится в памяти из детства карусель… Что многое с тобою не успели, Мы наверстать ещё пытаемся теперь. Своё
Останься в памяти моей Мужчиной до конца, Хоть ты и не назвал своей И не надел кольца… . Останься в памяти тех дней, Когда любовь
Мороз-чаклун гаптує вже малюнки На вранішньому сонному вікні… Зима якісь готує подарунки На вибіленім долі полотні. . Мабуть, не випадково стрілись знову І в сни
. Я приду в твою память пушистой снежинкой Или, может быть, тёплым весенним дождём, Или в небе повисну Луны половинкой, Зазвеню колокольчиком пасмурным днём. .
Покидаю твоє поле зору, Назавжди розірву ланцюги. Не чекай, я вже вийшов із гри І прямую в світи неозорі. Мов комета, заручник польоту, Камікадзе в
Гине зоря в піднебессі, віддавши тепло, Плаче моя Бетельгейзе, і важко, і прикро. Вже не зігріє тебе, свій утратила лоск, Скоро помре бідолашна, хтось сяяння
Листя побільшало жовтого, Вітер зірвавсь…Невтерпець! Запах залишився лілії жовтої, Літо збігло зовсім нанівець. А за літом -цілунки, думки… Зустрічі трепетні і побачення! Ти б за
Спомин Понюхай, як пахне лоза Та дощ із великих краплин. Гуляє по небу гроза Над хмарами з чорних хустин. На серці чи біль, чи то
Закам’яніло серце, та й потому (А мало би давно вже скаменіть) Я подумки вертаюся додому На хвилечку, на крапельку, на мить. У ті часи, де