Ванько, з зе-електорату,
Завітав в сільпо.
Було з чого вибирати,
Не штовхав ніхто.
Нова ера вже настала,
Так як і хотів.
Грошей не було чимало,
Але без боргів.
У кишені теж дзвеніло.
Ні, не на кожух.
Міг купити собі сміло
Лише капелюх.
Приміряв один і другий,
Шляпи, картузи.
Щось йому давило в вуха,
Інше не туди.
Продавець довго дивився
Й каже: – Ти, Ванько,
В «Марафоні», геть, втопився,
І став мідяком.
Голова, мов телевізор,
Навіть не гарбуз
І на неї не налізе
Ніякий картуз.
12.02.2025