У кожного із нас свої потреби…
Вони з надії, радості, добра…
Бо Господом нам послані із неба,
Щоб милостива доленька була.
Щоб кожен день нам дарував нагоду:
Потрібно досягти отих вершин,
Прийняти біль, неначе нагороду,
Відчути часу невгамовний плин…
Без цього всього- радості не буде,
Й кохання міць, і віри в НЕБЕСА…
У кожного із нас своя потреба
Що іскрою у серці незгаса…
P.S.Не ,,осідлала”я того Пегаса…
Не доторкнулася вершини Гелікон.
Поміж людей я хочу “проростати”…
Торкатися землі без фальші й перепон…
