Ти памʼятаєш, як це – жити без війни?
Чекати сонця схід…
А не відбій тривоги(
Цей гул сирен в потилиці дзвенить,
Ми зупинились тут, на півдороги.
Ти памʼятаєш, як це – жити без війни?
Тримати піст, молитись лиш за себе,
Тепло чекати ранньої весни,
Слід літаків ловити пальцем в небі.
Кричати в лісі ехом, пити сік
Достиглих яблук. Бавитись тінями
Фігур на стінах. Зустрічати рік
Салютом і веселими піснями.
До літа бігти, падати у ряст,
Ковтати вітер, зорі рахувати.
Спекотні ранки зупиняють час.
І ми, щасливі всіх новин не знати.
Десь там з позаминулої весни
Шукати правду на пустих вітринах.
Ми ще згадаємо, як жити без війни,
Крізь скло ловити «зайчиків» на стінах.
© 2025 Kateryna Lukianenko