Н О В Е Л А Бій за Аеропорт з проросійськими найманцями не вщухав уже 242-й, як потім виявилося, останній день… Зруйновано старий термінал, остаточно
Позначка: Донбас
Рубець Олександр Миколайович
Мене звати Рубець Олександр Миколайович, я народився в мальовничому місті Ромни, що на Сумщині – 18 лютого 1998 року. У 2004 році пішов у перший
Диво
Сьогодні бачила велике диво, Як купол храму золотий вгорі пливе. У небесах повис над нашим містом І ніби за собою нас усіх він зве. Туди,
Городу на Суле
Во свидетели призываю небо и землю И источники вод Писание Я приехала на вокзал в этот город впервые, Город бабушкиных рассказов и легенд, И учуяла
Варвари
Що вам зробила Україна, Російські виродки, чини? Чому летить із рота піна? Ви з братом прагнете війни! Обстрілюєте мирні хати, Де діти, родичі й батьки.
В печалі сад…
Приснився матері вночі старий вишневий сад, І цвів він, як щороку, як повінь біла-біла… І син між віт рідненький… Тримає автомат. Крізь сон почула: «Мамо…»
Слава героям!
Сьогодні мені прикро, і я від болю плачу, Хоч маю силу й волю, і жінка сильна я. О, як же дуже мало я у цьому
Небо барвами грає
Молитва Матінко Божа, Ти також матуся, Матінка божого сина Ісуса. Просимо щиро: На землю з’явися, За правду, за волю, За нас заступися. Правду зганьбили, Волі
ЧАС ЗУПИНИВСЯ
БЛАГАННЯ Слава Україні і героям слава! Україна наша – сильная держава. Де ти не родився, де не проживав, Матір-Україну ти не забував. Не забув червону
Російським загарбникам
…На Кремлівській брехні далеко не заїдеш. Куди ви лізете, «брати», Землі вам мало, океанів ? Погляньте правді в вічі: ви Перетворились на тиранів . Забрали
ОСТАННЯ ЗУСТРІЧ
ОСТАННЯ ЗУСТРІЧ Зустрілись два брати, в похилому віці. Не бачились більше, як десять років. Слабенькі такі, мов підстрелені птиці, Хвороби дошкулюють з різних боків. Зустрілись
