Синевір

Спогади

Як тільки вітер з заходу війне –
Я спогадом лечу на Буковину…
Через роки до тебе птахом лину,
Ти вже пробач за спогади мене.
.
На струнах арфи вітер виграє,
Гойдає пам’ять, пестить ніжно віти…
В твоїх Карпатах десь сурмить трембіта –
Бентежить серце любляче моє.
.
Не смію я тривожити тебе.
Вже кілька літ, коли приходить літо,
Перебирає струни серця вітер…
.
Спрямую зір у небо голубе…
А в пам’яті – останній місяць літа,
Бердянський пляж…
……………….Парк «Шмідта»…
……………………………… Море квітів…

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *