Из моей будущей книги воспоминаний “Про моряков и море”. Про покойников – или хорошо, или ничего. На флоте есть похожее неписаное правило. Если рассказываешь о
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Из моей будущей книги воспоминаний “Про моряков и море”. Про покойников – или хорошо, или ничего. На флоте есть похожее неписаное правило. Если рассказываешь о
Накотило… Пожив. І любив. Діти виросли. Вдома – кохана. Вже не красень. Замет сивини В голові. Там, де рана – Не кровиться, не біситься пульс.
Я люблю свою осінь – до болю красиву, Ніжну неба в ній просинь й помірні дощі. Вона дуже яскрава і трішечки сива… А в тумани
Як тільки вітер з заходу війне – Я спогадом лечу на Буковину… Через роки до тебе птахом лину, Ти вже пробач за спогади мене. .
З моєї майбутньої книги “Про моряків та море”. Епіграф. Починаючі колеги, суднові механіки! Коли вам хтось скаже, що ремонт судна та проходження інспекції Регістру –
Она красивая была. И мы ушли встречать рассветы. Все видела одна луна… И улетел я на край света. И годы шли. Шагал вперед. Но снова
З моєї майбутньої книги “Про моряків та море”. На початку двохтисячних я працював у німецькій судноплавній компанії старшим механіком. Судна там були невеликі, від трьох
Из моей будущей книги воспоминаний “Про моряков и море”. В конце восьмидесятых Черноморское морское пароходство открыло фидерную контейнерную линию Сингапур – Вьетнам. Кто работал в
Из моей будущей книги воспоминаний “Про моряков и море”. Курсантов Одесского Высшего Инженерного Морского Училища (ОВИМУ), как практически и всех остальных студентов СССР, готовили к
Просію я крізь решето роки, Залишу найяскравіші моменти, Коли просив моєї ти руки І говорив приємні компліменти. . О, як багато вже прожито літ! Було
Антон ЧЕХОВ: “У МОЇХ ЖИЛАХ ТЕЧЕ УКРАЇНСЬКА КРОВ…“ «Україна дорога і близька моєму серцю…» А.П.Чехов (1860-1904 рр. ж.) ПОЧИНАЄМО ЦИКЛ ПУБЛІКАЦІЙ ПРО ВИДАТНОГО ПИСЬМЕННИКА А.П.ЧЕХОВА,
Сторінка долі Перегортаю сторінки своєї долі – І постають картини минулого буття: То чую тихий шелест колосків у полі, То вітру в комині пронизливе виття.