Слова, слова – збираю поодинці,
Й несу додому, наче оберіг…
Неначе дітям бажані гостинці,
Несу завжди на батьківський поріг.
Слова, слова, ви – розпач і надія,
В печалі й болі погляд мій – до вас!
Вами живу, пишу вірші і мрію,
Беру в дорогу з хлібом-сіллю вас…
Слова, слова, ви – вітер на роздоллі,
Печаль і радість, ніжність, благодать.
Мої слова! Ви – вузлики на долі,
Яких ніхто не ладен розв’язать.
На вас, слова, молюся, як на Бога,
У темряві при сотні Божих свіч…
З вами, слова, легка моя дорога,
З вами в житті – завжди я віч-на-віч…
