Стихи живут не сами по себе Стихи живут не сами по себе, Они приходят в голову от боли. Текстовкой связной преданных небес, Но что-то мерзкое

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Стихи живут не сами по себе Стихи живут не сами по себе, Они приходят в голову от боли. Текстовкой связной преданных небес, Но что-то мерзкое
8-9 травня – Дні Пам’яті та примирення, присвячені жертвам ІІ Світової війни ВІРШОТЕЛУ ПРИСВЯЧЕНО СМЕРТНИЦЯМ Вважає ворог, що морально ми – слабі. Бо спалені за
Минає все, — як це от речення й наступне. Дощем прошито звичні тротуари. Останнє яблуко не за горами гупне, і перший сніг завіє надто рано.
Вже доїжджаємо. Ромни. Засулля. Липень. Вечоріє. Не бачилися від весни. Як тато тут? – Один… Старіє… Я з Вами знов – Ромен, Ромен! По вулицях
Слова, слова – збираю поодинці, Й несу додому, наче оберіг… Неначе дітям бажані гостинці, Несу завжди на батьківський поріг. Слова, слова, ви – розпач і
Якщо я не терзався уночі І з болю губи не кусав до болю, Якщо не проклинав себе і долю, Не запаливши в розпачі свічі, Якщо
Змиритись і жити, Долі скоритись, Тільки серце у грудях Не хоче цього. Воно кричить, плаче. Воно протестує. Не буде той спати, Себе хто одурить. Не
Олексій Михайлович Бондаренко народився 17 травня 1951 року в с. Дмитрівка, Буринського району, Сумської області. Навчання в школі , потім служба в армії . В
Маленькій Саші Саша, Саша, Сашенька, Сашуня. Виростеш ти в щасті і в добрі. Але де ж гуляє твій папуня, Що тебе не бачить взагалі? Твоя
Ридала-плакала зима, Сльозами гірко умивалась, Бо ніжної краси нема. Уже самотньою зосталась. Ридала-плакала зима, Текли з очей струмками сльози, І дивувалася сама: За що покинули
ТЕРПКИЙ НЕКТАР Люблю тепло я бабиного літа, Його терпкий нектар із чаші п’ю. Дощами вмита, сонечком зігріта, Я проводжаю молодість свою. Десь журавлі вже покидають
ЯК ПАХНУТЬ НЕСКОШЕНІ ТРАВИ Як пахнуть нескошені трави! Ти рано мене розбуди, Поки ще дрімають заграви Й не спиті із квітів меди. Пройду босоніж я