Парафійник Микола Андрійович

Парафійнику Миколі Андрійовичу

Цього вірша присвячую своєму покійному батькові – Парафійнику Миколі Андрійовичу, з дня смерті якого, 29.01.2020 минає 10 років.

На жаль, тебе давно уже не стало,
Без батька виріс твій маленький син.
І часом важко на душі ставало,
Що ти не бачив тих щасливих днин.

Ти вже не знаєш, як закінчив школу,
Ти не побачив в коледжі життя.
Ти і не думав, що поетом стане
Твій син маленький, копія твоя.

Я знаю тільки те, що говорили.
Ти був політик, чесний і чіткий.
Та конкуренти підло розіп’яли.
Болить у серці, сніг летить пухкий.

Ти не побачив колись свого тата,
Який з війни, із Курська не вернувсь.
У мене також батька гірка втрата,
А як би я до тебе пригорнувсь.

Летять роки, а слава не згасає,
Тебе всі люблять – місто і район.
За тебе кожен тільки гарне знає
Ти був один політик на мільйон.

І я, напевно, як і ти, щоденно.
За правду тільки у строю стаю.
Та вірю тільки в неї сокровенно.
За неї до кінця, як ти стою.

Хто його знав – пом’яніть.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *