Так хочу повернутися додому. У церкву помолитися піти. За все , за все подякувати Богу. І в Ньому спокій згублений знайти. Так хочу я припасти

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Так хочу повернутися додому. У церкву помолитися піти. За все , за все подякувати Богу. І в Ньому спокій згублений знайти. Так хочу я припасти
Ты увидишь меня, Улыбнёшься игриво. И ценя каждый день Проживаешь красиво. На улыбку смотрю И от счастья безумный Для тебя я пою, В голове ветер
Сегодня с самого утра рыдает высь. Макарович, зачем тебе молчанье? Без слова твоего скудна и жизнь, И смерть без слова – разочарованье. По облакам уходишь
Мне никогда не быть в твоих объятиях. И никогда не быть твоей женой. Проснувшись рано утром на рассвете Не проронить: ” Приветик, милый мой”. Не
Цього вірша присвячую своєму покійному батькові – Парафійнику Миколі Андрійовичу, з дня смерті якого, 29.01.2020 минає 10 років. На жаль, тебе давно уже не стало,
Ти маєш все, коли є батько й мати. І ти герой, і рицар, на коні. Та дякувати, знаю, забуваєш Ти часто їм, як чую: ”
Снігоспів a cappella, дзвінок незнайомця вночі, тож мелодія часу стікає в долину безсоння і зринає – торік присягався один з копачів, що по першому снігу
Стоїть велично на горі Чернечій Тарас, і хмуриться його чоло. Сутуляться в зажурі з криці плечі: Чому таке занедбане село? Суворо дивиться на нас з
ОСТАННЯ ЗУСТРІЧ Зустрілись два брати, в похилому віці. Не бачились більше, як десять років. Слабенькі такі, мов підстрелені птиці, Хвороби дошкулюють з різних боків. Зустрілись
Power Of Love Це так нелогічно й нагадує казку, Де зло відступає під світлом добра, Де сила кохання зманила у пастку Безтямну спокусу в осяянні
Рідна мова Живи, рідна мово, Як сонечко в небі, А ми, мов пташки до гнізда, Так до тебе. І радуй ти людям серця, Їхні й
Край села стара хатина, Вщент заповнена людьми, Гірко свічка восковими Обливається слізьми. Вся кімната оповита Чорним кольором хустин. Біль і горе, наче свита, Коло тихих