Олександр Рубець | Ромен. Літературно-історичний альманах.

“Лист до Московії” (2)

26.03.2022 Admin Поезія, Рубець Олександр Leave a comment

“Культурная російськая еліта”, Ах, як же вам закрили всім роти. Ви пишете про зиму та про літо, А правду не говорите, скоти. Ви сидите так

Війна!!!

07.03.2022 Admin Поезія, Рубець Олександр Leave a comment

Весь світ зупинився! Двадцять чотири нуль два. Завершився лютий, А в Україні зима. Я вже хочу весни…, Тиша, ніхто не стріля. Та на календарях Двадцять

Я из города лжи и страдания

13.03.2021 Admin Поезія, Рубець Олександр Leave a comment

Я из города лжи и страдания, Я из города страха, воров Я из мест, где в почёте свидания, Правда только в бараке ментов. Где бухают

История любви

26.04.2020 Admin Поезія, Рубець Олександр Leave a comment

Ты увидишь меня, Улыбнёшься игриво. И ценя каждый день Проживаешь красиво. На улыбку смотрю И от счастья безумный Для тебя я пою, В голове ветер

Наш страх – це не сила

13.03.2020 Admin Поезія, Рубець Олександр Leave a comment

Наш страх – це не сила, Кохання – не слабкість. Брехня когось вбила, Мовчала громадськість. Людина просила, Кричала: “Рятуйте!” Спалили їй крила, Ви біль той

Я зрозумів, що кохання болюче

27.02.2020 Admin Поезія, Рубець Олександр Leave a comment

Я зрозумів, що кохання болюче, Та після тебе я біль не відчув. Там де були ми з тобою квітучі Я тебе бачив, але вже не

Мне двадцать два

18.02.2020 Admin Поезія, Рубець Олександр Leave a comment

Мне двадцать два и я живой, А значит – всё в порядке. Хотя уже давно с судьбой Я всё играю в прятки. Ну, а пока

Парафійнику Миколі Андрійовичу

29.01.2020 Admin Поезія, Рубець Олександр Leave a comment

Цього вірша присвячую своєму покійному батькові – Парафійнику Миколі Андрійовичу, з дня смерті якого, 29.01.2020 минає 10 років. На жаль, тебе давно уже не стало,