Андрій Кубах

Козак і яничар

Сучасна балада
Нове століття новий його знак:
Зрадницю-люльку закинув козак,
Вийшов на битву без шаблі й меча,
Словом, неначе стрілою, влуча.
Щира й правдива козацька душа
Брехням підступним дає відкоша.
Ось як новий яничар зазива:
«Пуп цього світу – Росія й Москва.
Ти ж, що походиш із гриців нечос,
Вже не козак, а давно малорос.
Визнать поразку життя вимага,
Я твій господар, ти ж будь мій слуга…»
« Пане, слова ці криві, як дуга,
Совість твоя вже на трьох шкутильга,
Спино продажна, ти ждеш батога,
Ні – то в козачки ще є й кочерга.
Що є московська і чарка і книш,
Взнав у неволі наш батько Калниш.
Бо булаву із московський кайдан
Вирвать не зміг би й великий Богдан.
Труту несеш ти, мов каплі анчар,
Ти й не нечоса, а хам яничар.»
Слово козацькеє влучило в ціль.
Що б ще додати в розмові оцій?
Вірність Вітчизні – це наш ідеал.
Слава козацька – в баладі фінал.

ПЛАЧУТЬ ЯРОСЛАВНИ

„В Путивлі-граді на валу…”
Т. ШЕВЧЕНКО
В Путивлі-граді на валу
Той голос не вмовка спрадавна,
Крізь воєн віковічну млу,
Сльозу роняючи в Сулу,
В століттях тужить Ярославна.
„Ми народили вас творить,
Ми полюбили вас кохати…
Людське життя не повторить,
А в нас жага не відгорить
Майбутнє Роду колихати.”
Новий літопис. Вік новий.
Новітні сурми вже заграли.
Донецьк. Луганськ. Кривавий бій.
Вкраїна. Вітер-вогневій.
Ростуть нові меморіали.
В Путивлі граді… Чує брат
Хтось рве життя людські, як стебла.
Нових ракет, нових гармат…
Донецьк, Луганськ… Російський «град»
Ордою над козацьким степом.

Вітаємо з Днем народження АНДРІЯ ІВАНОВИЧА КУБАХА, поета, письменника, члена Національної спілки журналістів!

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *