(до ювілею славного журналіста) Осіннє мливо дощу примусило його сховатися в старому млині, що стоїть на узбіччі дороги. Прошкуючи від свого рідного Заклимка, Андрій Кубах
Мітки: Андрій Кубах
ДИВОСВІТ, ЯК МЕДОЦВІТ…
(Роздуми над життям і творчістю Миколи САМОХІНА до річниці його відходження за межу вічності) Як зараз чую притишений, по-чоловічому низького тембру голос: – Я так
Величальна Ромену
РОМЕН (Урочиста, величальна) Де рясніє ромен-цвітом Наша рідна сторона, Місто, славою повите, Мов з легенди вирина. Приспів: Сто народів, сто племен Знало славний град-Ромен, Де
СОБОР СВЯТОГО ДУХА В РОМНІ
Де правда й кривда у борні сплелись, Щоб розметати часу павутиння, Вознісся він на кручі цій колись, Як істина – велична і нетлінна. Могуть і
ВІД ДАВНИНИ І ПО СЬОГОДНІ або ЧАС ЗОРОМ МИТЦЯ
Перед нами великий том під назвою „Художньо-мистецька спадщина Сумщини – від давнини і по сьогодні”. Читаючи це унікальне видання, бачимо перший досвід біографічного збірника такого
ТОПОЛЬКА
Тополька виросла біля самої Петрової Гребінчикової хвіртки. Спочатку він її не помічав. А коли своїм вершком пересягнула розложисту, гіллясту вишеньку, чоловік зупинився, ніби не впізнав.
