Час від часу з тобою не разом,
Наше кохання – це сльози та рани.
Вмить забуваємо всі образи,
Я знову тобі дарую тюльпани.
Про тебе одну назавжди дбаю,
Із неба зірку прекрасну дістану.
Ти знаєш, що сильно я кохаю,
За тебе горою, стіною стану.
Любов – завіса, а ми актори
Та не потрібні нам золоті гори.
Життя як фільм, а ми режисери,
Змінюєм кадри, замінюєм сцени.
Знову з тобою, серце завмерло,
Наше майбутнє на двох недаремно.
Навіть як зійде вулкану жерло,
Серце з душею кохає щоденно.