Для коллег – моряков и наших верных подруг. Кто плавал и ждал — поймут. Тебе, любимая Валя. Завтра я от тебя улетаю. От тебя. Не
Категорія: Література
|
Літературні твори роменських авторів та митців Посулля, опубліковані у альманаху “Ромен” протягом всього його існування. |
НАШІ «ОБРІЇ»
«До нових обріїв! До нових звершень!» – такі були побажання колективу «обрійчан» у першій нашій колективній збірці, яка побачила світ 2016 року. І ось ми
Роменщина вустами «ДИВОСЛОВА»
Роменщина вустами «ДИВОСЛОВА» (або: Плете «ДИВОСЛОВО» вінок із ромену…) Кілька років тому, зібравшись на одне із календарних свят у бібліотеці, когорта літераторів Роменщини вирішила об’єднатися
КНИГОЛЮБ
Полюбляв книжки ще змалку Книголюб Петро. Взимку їх возив на санках, Важкенько було. На горбі не раз цурпелив Повні рюкзаки. Присобачував на «велик» Журнали й
ПИТАННЯ
Майже кожен Божий день Повертався в хату Чоловік п’яний, мов пень. Що йому казати? І дружина раз у раз, Аби не сваритись, В око била
ДАНАЯ
ДАНАЯ Не устану шептать, повторяя, Губами припав к пальцам рук: Ты Рембрандта чудо – Даная, Ты – любви моей замкнутый круг. Наваждению чувств нет предела…
РОМЕН, РОМЕН
Одинадцять віків: не багато й не мало, Це звідтоді навкруг тут життя вирувало; Потім пам’ять веде до часів Калниша І від спогадів тих пломеніє душа,
ВИШИВАНКИ МАТУСІ ЛЮБЛЮ…
Догоріла й погасла давно Свічка мами, що під образами… Та картин й рушників полотно Пломеніє яскраво стібками. Мами доля – в її рушниках, В вишиванках
Лётчикам Второй Мировой
З безмірною повагою та глибоким поклоном… Они взлетали, хвост вздымая пыльный, Фанерой крыльев и моторами гремя. Шла на задание вторая эскадрилья. Мне жаль, но строй
ЕМУ УЖ БОЛЬШЕ НЕКУДА СПЕШИТЬ…
Зосенко Валерий Куприянович. До той поры, пока ты не иссяк – к Тебе., Тебя., с Тобою., о Тебе… Но чёрным ма́ркером «пройдётся» по судьбе Какой-нибудь
Життя на місці не стоїть
…Вона колись стояла і слухала Весну… Хто може похвалитися сьогодні тим же? Геть, не міркуй, навіть на мить одну. Бо будеш то не ти… Бо
СЕРЦЕ МАТЕРІ
(Ользі Морозовій – мамі Олександра присвячую) В полоні син… А мати – тут, на волі, Та хмелем руки їй скорбота обвива. Її не втішать відомості