Народився в 1970 році в Приморському краї, РФ, в сім’ї військового. В 1987 році закінчив середню школу м.Слав’янська-на-Кубані, Краснодарського краю, РФ. В 1996 році закінчив
Категорія: Автори
 |
Письменники та журналісти, вчені й аматори, поети і прозаїки, художники та гумористи – всі, хто вміє тримати перо. А таких на славній Роменській землі немало. |
Строфи
*** Зима холодным ветром дышит, Душа слезой дождя полна. Во мраке мечется она- Ответы на сомненья ищет. *** С любовью ненависть одна По силе чувств
Вечностью дышит божественный свет
Вечностью дышит божественный свет Древней Полярной звезды. Холод, пронзающий тысячи лет Дремлющей тайной мечты. Свет путеводный потерянных душ, Радости призрачный дым Ровен, спокоен, прозрачен, могуч
ГЛАС ВОПИЮЩЕГО
На моих простых погонах звёзды Излучают золотистый свет Со звёздами такими же когда-то Погибал под Сталинградом дед. Прадед мой со звёздами такими Воевал на первой
ВОСПОМИНАНИЕ
Синие ночи, рассветы у моря, Лица знакомые старых друзей, Поля к горизонту, где вольному воля Что может на свете быть лучше, милей? Тут сердце испытано
Заворотько Інна Григорівна
Автобіографія. Я, Заворотько Інна, народилася 22 вересня 1992 року в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Хоча й почала своє життя саме там, але ще з
Хижко Михайло Дмитрович
Хижко М. Д. народився в селі Глинськ, Роменського району, закінчив Роменський агролісомеліоративний технікум, працював на Волині, в с.Голобах, Ковельського району, агрономом, часто друкувався в Роменській
У серці моєму – гордість
Матері й бабусі – це перші люди, котрим ми повинні підставляти своє надійне плече, допомагати їм, підтримувати фізично й морально. Цього “правила” дотримувалась і десятирічна
Зима
На морозі сонце грає, Під ногами аж рипить, Вітер вії завіває, Сипле в очі і сліпить. А малеча із санками То на гору, то з
Як є
Живу ніяк і слава Богу: Нема ні щастя, ні біди; Встаю, як пан: на праву ногу І вільний серцем назавжди. Глухим до радощів і болю
Хмара
Віхола завіяла, завила, Третій день без продиху мете, А тебе, немов блоха вкусила, Все тобі не так і все не те, Не такий і я
Туга
Коли зацвітає весна біля хати, На мене находить печалі пітьма, Не хочеться вірить, не хочеться знати Що рідної неньки й татуся нема. Не хочеться вірить,