Якби Всевишній не створив мене, Якби мене батьки не народили, Ти іншого б, голубонько, любила, Ти з іншим би пізнала неземне… …Якби ж Тебé Господь
Категорія: Автори
 |
Письменники та журналісти, вчені й аматори, поети і прозаїки, художники та гумористи – всі, хто вміє тримати перо. А таких на славній Роменській землі немало. |
Балада про матір
Край села стара хатина, Вщент заповнена людьми, Гірко свічка восковими Обливається слізьми. Вся кімната оповита Чорним кольором хустин. Біль і горе, наче свита, Коло тихих
НЕ ІДІТЬ ЗАВЧАСНО
Не уявляється мені душа без тіла… Напевне, це субстанція якась незрима, нечуттєва, замертвіла, безлика, без облуд і без окрас. Душа без тіла – без біди
МОЄМУ ПЕГАСУ
МОЄМУ ПЕГАСУ У сплетіннях образи і болю, печалі і зла, Коли доля здається нещадною несправедливо, Піднімися з колін і помри. Але тільки красиво. Бий копитом
Два солдати
Два солдати Після грізної битви Два солдати сиділи Край дороги, де зріла трава. Два бійці між собою Тихо щось говорили, І тремтіли в повітрі слова.
Вовненко Лариса Іванівна
Вовненко Лариса Іванівна народилася 1975 року в місті Ромни Сумської області. Закінчила місцеву загальноосвітню школу №8. Далі – музичне училище ім. Д.Бортнянського та педагогічний університет